Конкурсна робота

Структура конкурсної роботи:

1. Балабинський навчально-виховний комплекс школа І-ІІІ ступенів гімназія «Престиж», Запорізький район, Запорізька область.

2. Запорізька область, Запорізький район, смт Балабине, вул. Престижна, 2-а.

3. 223-33-19, 223-31-32.

4. Маскова Лідія Віталіївна, Балабинський НВК «Престиж», вчитель вищої категорії, вчитель початкових класів.

5. - (керівник науково-методичного забезпечення досвіду)

6. Тема досвіду «Розвиток пізнавальної діяльності молодших школярів».
Номінація «Професійна діяльність учителя в інноваційному навчальному закладі».

7. Базова модель досвіду.          

Сучасна початкова школа покликана виявити і розвивати здібності учнів, формувати уміння і бажання вчитися. А реалізувати ці завдання можемо на основі пізнавальної діяльності молодших школярів.

Ідея досвіду випливає із актуальних завдань освіти:

· створення умов для розвитку творчої активності учня;
· особистісно-орієнтованих технологій навчання;
· спрямованості навчальної діяльності на формування компетентності особистості.
Навчально-пізнавальна діяльність базується на компетентісно-орієнтованих завданнях із використанням сучасних освітніх технологій. Вона створює умови для самореалізації учнів, сприяє підвищенню теоретичних знань, розвитку інтелектуальних здібностей.

Мета, яку я ставлю перед собою: виховати цілісну, активну, діяльну людину.

Мета досвіду: ознайомитися з теоретичними основами пізнавальної діяльності дітей, сформувати активну пізнавальну позицію молодших школярів, дати можливість кожному відчути радість досягнення, збуджувати прагнення учнів до самоосвіти, підвищувати практичну спрямованість навчання, формувати систему дій необхідних для пізнавальної діяльності.

 Завдання:
· створити сприятливі умови, у яких кожен учень відчує себе успішним, інтелектуально спроможним;
· забезпечити розвиток особистості кожного школяра;
· формування вмінь здобувати знання;
· розвивати здатність до творчого самовираження, особистісно-ціннісного ставлення до навчання.

 Провідна наукова ідея. Розвиток активної пізнавальної діяльності молодших школярів – це необхідна умова формування вміння вчитися заснована на стійкому інтересі і активності.

 Досвід за інноваційним потенціалом. Поглиблена робота по розвитку пізнавальної діяльності учнів через інноваційні технології при вивченні навчальних предметів, передбачає конструктивні поєднання відомих ідей та методик навчання з існуючими, модернізація навчально-виховного процесу з орієнтацією на розвиток інтелектуальних, творчих, дослідницьких здібностей учнів.

Актуальність. Пошук шляхів розвитку пізнавальних інтересів до навчальних предметів.   

Навчання дитини не може бути успішним, якщо в дитини немає бажання вчитися. Дитина має право робити або не робити те, що від неї вимагають, тому успіх справи залежить від бажання робити. Чим сильніше бажання навчатися, тим успішніше йде навчання, а без бажання не навчиш.

 Наш час потребує змін. Оновлення початкової освіти можливе шляхом якості уроку, підвищення його ефективності за рахунок впровадження нових педагогічних технологій, всебічного розвитку дитини. Сьогодні ми хочемо, щоб уже в початкових класах дитина не заучувала готові істини, а вчилась спостерігати, аналізувати, робити висновки. Це важливо не тільки для успішного навчання, а і для розвитку молодшого школяра, для формування особистості. Потрібно:
· підтримувати розвиток пізнавально-активної діяльності, самостійності та творчих здібностей учнів;
· заохочувати до будь-яких навчальних і творчих успіхів;
· передбачати урізноманітнення навчальної та виховної діяльності;
· звільнювати навчально-виховний процес від примусовості та абстрактності.

Учитель повинен здійснювати інноваційну педагогічну діяльність, усвідомлювати суспільне значення створеного, вміти конструктивно взаємодіяти з соціумом.

8. Теоретичне обґрунтування досвіду.

Проблема пізнавальної діяльності знайшла відображення в багатьох дослідженнях вчених. Питання пізнавальної активності та пізнавального інтересу досліджували такі науковці, як Л. Арисова, Н. Бібік, В. Лозова, П. Підласистий, І. Харламов, Т. Шамова, Г. Щукіна та ін. Психологічні аспекти навчання молодших школярів, їх вікові можливості та особливості пізнавальної діяльності висвітлено у працях Б. Ананьєва, Л. Виготського, Н. Добриніна , В. В. Давидова і Д. Б. Ельконіна. Вона пов’язана з творчими здібностями. Цю тему розглядали вчені: А. Н Леонтьєва, С. Л. Рубінштейн, В. О. Крутецький, В. О. Пономарьов, В. О. Маляко.

Фундаментальна практична і теоретична розробка здійснена в працях С. Л. Рубінштейна
Дослідження Т. Н. Байбари, Д. Б. Богоявленської, Л. С. Виготського, Ю.З. Гільбуха, Л. І.Лозової показують, що молодший шкільний вік найсприятливіший для пізнавальної діяльності.
Розробку елементів інтерактивного навчання знаходимо в працях В. О. Сухомлинського, учителів-новаторів Ш. Амонашвілі, В. Шаталова, Є. Ільїна, С. Лисенкової.

Впроваджую елементи передового педагогічного досвіду педагогів:
· В. О. Сухомлинського (продуктивна праця, творчість, довіра, співпереживання, краса);
· О. Я. Савченко (розвиток пізнавальної самостійної діяльності, активізація пізнавальної діяльності шляхом впровадження інтерактивної технології);
· С. П. Логачевської (диференційоване навчання);
· Ш. О. Амонашвілі (психологічні основи педагогіки співпраці).

9. Інформаційно – педагогічна модель досвіду.

Проблема розвитку пізнавальної діяльності – це особлива форма активності дитини спрямована на зміну самого себе. Це поєднання навчальної і пізнавальної діяльності: поповнення самостійних знань, розвиток умінь і навичок мислити логічно, розвиток пізнавальних можливостей. Коли в дитини є пізнавальний інтерес навчання стає життєво необхідною діяльністю, в чому зацікавлений сам учень. Мене як вчитедя цікавить розвиток постійного інтересу до навчання, до знань і вміння їх відшукувати самостійно. Дитині повинна бути цікава його діяльність, вона повинна йому бути доступною. Якщо учні мають можливість на кожному уроці вирішувати для себе посильні задачі самостійно, це їх зацікавить.

Все саме важливе і головне для учня відбувається на уроці, він повинен бути яскравим, емоційним, повинен запам’ятатися. Сучасний урок – це поєднання технологій та прийомів. Це дає змогу учителю відкривати учню самого себе та реалізуватися. Для досягнення мети крім традиційних методів і прийомів роботи застосовую технології і методики: застосування диференційованого підходу до учнів; впровадження різноманітних форм самостійної та індивідуальної роботи; впровадження інноваційних методів навчання: дослідження, експерименти, проекти; застосування нестандартних форм уроків: урок-гра, змагання, подорож, вікторина, казка, свято, конкурс, екскурсія, пошукові завдання, евристичні бесіди, самостійні роботи з елементами творчості, ігрове навчання (сюжетні ігри, розігрування ролей), технології критичного мислення (дискусія, займи позицію); створення умов для роботи в парах, роботи в малих групах, міні-групах, групове навчання, добір індивідуальних завдань. В основі кожного уроку – правило «Не забувати хвалити дитину за маленькі успіхи. Тоді і лінь пройде.» Д. К. Ушинський говорив: «Дитина потребує постійної діяльності, стомлюється не діяльністю, а її однобічністю.» Важливе місце на уроці належить презентаціям, комп’ютерним іграм, які несуть пізнавальний матеріал, програми, тести. Проблемний виклад матеріалу – якщо зробити декілька разів, розвивається навичка. Вчителю необхідно навчити дітей аналізувати робити висновки, добувати знання. Саме в початковій школі формується система знань. Жоден учень не повинен бути поза увагою вчителя. Учитель має збудити ініціативу учня, подолати його пасивність, активізувати потяг до навчання. Вчитель користується правилами: ніколи не пригнічувати ініціативу учня, навантажувати посильною роботою, допомагати учням самовизначитися, вивчати нахили і здібності учнів. Вчитель повинен правильно організувати пізнавальну діяльність учнів, щоб вони змогли досягти успіху у навчанні. Якщо дитина задіяна роботою, яка їй подобається – результати будуть найкращими. Якщо дитина буде успішною в школі, у неї є всі шанси на успіх в житті. Учні повинні відчувати радість, емоційне задоволення своїми успіхами. Потрібно дати учням те, в чому вони відчувають потребу, щоб стати незалежними і робити свій вибір. К. Роджерс говорив:»Не стільки важливо вчити дітей, стільки важливо створити ситуацію успіху, в якій дитина просто могла б вчитися сама і робила б це із задоволенням».

10. Результативність досвіду.

Реалізація пізнавальної діяльності дозволяє підвищувати якість педагогічного процесу, рівень навчальних досягнень, забезпечує комфортність умов навчання, емоційну задоволеність. Використання вчителем різних способів організації пізнавальної діяльності на уроках, ефективних методів та прийомів навчання у своїй роботі забезпечують освітню, розвиваючу, виховну функцію.

Переваги для учнів: робить урок цікавішим, надає більших можливостей для участі в навчальному процесі, розвиває мотивацію, розвиває особистісні й соціальні звички, учні працюють творчо, стають впевненішими в собі. Учні швидко сприймають новий матеріал, завдання виконують з задоволенням, активні учасники навчального процесу. Діти постійно приймають участь в різних конкурсах.

Практична значимість: застосування в навчально-виховному процесі сучасних технологій дозволяє вирішити основне завдання сучасної початкової освіти-навчити дітей вчитися, тобто: вміти зрозуміти, запам’ятати, засвоїти, вміти здобувати й опрацьовувати інформацію , стати компетентною.

Досвід є актуальним і перспективним, бо постійне ініціативне накопичення знань вимагає від дитини не тільки природної допитливості, а й здатність аналітично, творчо мислити, уміння добирати необхідну інформацію.

Вчити, пізнавати, діяти. Це процес дослідження невідомого, здійснення помилок, їх виправлення і пошуку правильних відповідей. Тільки відкриваючи для себе щось нове, дитина здобуває знання. Здатність дитини до саморозвитку, її творча активність – головна складова успішного навчання.