На уроках математики

     На уроках математики важливим є вибір і правильне поєднання різних методів навчання з метою активізації пізнавальної діяльності учнів. А це вимагає відповідних знань, умінь і педагогічної майстерності. Я переконана, що не існує універсального методу навчання, який гарантує успіх. Багато залежить від рівня розумової діяльності учнів, умінь і професіоналізму вчителя.

     Учитель повинен іти з прогресом у ногу. А тому його уроки повинні бути сучасними.  Я вважаю, що саме сучасний урок математики є інструментом для активізації пізнавальної діяльності. Сучасний урок – це перш за все урок, на якому створено реальні умови для інтелектуального, соціального, морального становлення, що дозволяє досягнути високих результатів за визначеними метою та завданнями. Тому особливу увагу приділяю питанню правильної побудови уроку – сходинки вгору у розвитку кожної дитини та її пізнавальної діяльності. Стараюсь максимально активізувати розумову діяльність учня, зосереджую увагу на поставленому завданню, вчу аналізувати дані, підбирати методи   розв’язку, пояснювати та осмислювати задачу, робити певні висновки.

     Досить ефективним є визначення спільно з учнями мети сучасного уроку. Для цього використовую прийом: створення проблемної ситуації. Проблемна ситуація – це інтелектуальне запитання, що виникає у випадку, коли людина не знає як пояснити деякі явища або факти, не може досягти бажаної мети відомим їй способом. Перед викладом нової теми створюю проблемну ситуацію, для того щоб активізувати увагу, для спільного визначення мети навчання.

     Створення проблемно-пошукових ситуацій надає можливість використовувати елементи гри, виконання практичної роботи.

     Проблемна ситуація – це тільки одна із складових частин проблемного методу навчання – що складається з наступних елементів:

● виявлення проблеми (переведення її  у форму конкретного запитання чи задачі), предмета дослідження;

● аналіз умов, їх оцінку, відокремлення відомого від невідомого;

● висунення гіпотези чи припущень;

● розробка плану розв’язання проблеми;

● виконання плану;

● перевірку вірності дій та одержаного результату.

Це дозволяє активізувати пізнавальну діяльність школярів, розвиває їх творчі здібності. Особливо це актуально у старших класах. Учні самостійно «відкривають» теореми, формули, закономірності, властивості.

     Підготовленість учня до сприйняття нового матеріалу – одна з необхідних умов для збудження активної розумової діяльності. При пояснені нового матеріалу стараюсь створити правильну робочу атмосферу в класі, щоб учні були впевнені у своїх силах засвоїти програмовий матеріал,не боячись висловлювати свої думки та ідеї. Для цього використовую інтерактивні методи: діалог, спільний проект, метод прес, роботу в малих групах, роботу в парах.Під час роботи в групах використовую інтерактивні прийоми .  

     Під час вивчення нового матеріалу використовую також колективну форму роботи, яку організую так, що вивчення нового відбувається в процесі активного обговорення тих чи інших питань, розв’язання яких здійснюється спільними зусиллями учнів під керівництвом учителя.

     В період формування особистості школярів, оберігаючи їх природну індивідуальність, зосереджую зусилля на вихованні в учнів впевненості, віри у свої можливості, в позитивні перспективи майбутнього. У період навчання намагаюсь створити кожному учневі психоемоційний комфорт у школі – ситуацію успіху.

.

     Саме через створення ситуації успіху досягається бажання учнів вивчати математику,  допомагаю долати труднощі, відчути радість перемоги, впевненість у власних знаннях     Для підвищення пізнавальної активності використовую взаємоперевірку школярами домашніх письмових робіт, призначаю учнів-асистентів, учнів-консультантів.

          Навчаю учнів використовувати досвід розв’язаної задачі для розв’язування наступних. Ця педагогічна настанова допомагає їм побачити результати своєї праці й оцінити їх.

     Організовую процес навчання так, щоб кожне зусилля з оволодіння знаннями проходило в умовах розвитку пізнавальних здібностей учнів, творчого мислення, формування в них таких основних прийомів розумової діяльності, як аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення, порівняння тощо. Навчаю школярів самостійно працювати, формую вміння робити узагальнення досліджуваних фактів, творчо застосовувати знання в нових ситуаціях. Як на етапі вивчення нового матеріалу, так і на етапі його закріплення пропоную учням творчі завдання на складання задач.

     У сучасній дидактиці існують прийоми, які підвищують зацікавленість до навчального матеріалу, деякі з них  я використовую, зокрема:

 

     Прийом „ Знайди загублене ”. Дітям пропоную розв’язати задачі, де відсутні деякі числа чи символи. Без сумніву, тут також проявляється творчість.

     Прийом „ Дешифратор ”. На етапі актуалізації знань або під час вивчення матеріалу за допомогою прикладів шифрую слово, яке пов’язане або з назвою теми, або з якоюсь цікавою історичною інформацією.

     Прийом „ Питання до тексту ”. Розпочинаючи роботу, ставлю перед учнями питання,  на яке вони повинні відповісти, прочитавши відповідний текст.

     Прийом „Спіймай помилку ”. Пояснюючи матеріал, навмисне допускаючи помилку, про що повідомляю учнів, а інколи й ні, перевіряючи їхню увагу.

     Прийом „Практичність теорії ”. Введення теорії здійснюється через практичні задачі, користь яких зрозуміла учням.

     Прийом „Так – ні ” використовується для зацікавленості дітей, створення ситуації деякої інтриги. Ця гра навчає школярів слухати один одного, складати розрізнені факти у єдину картину, систематизувати наявну інформацію.

     Прийом „Пошук нових способів розв’язування задач ”. Пропоную дітям розв’язувати, наприклад задачі не за діями, а з  допомогою виразів, користуватися законами додавання під час розв’язування рівнянь, складати і вирішувати свої задачі. Адже відомо, що це запам’ятовується краще і надовго.

     Прийом „Написання математичних творів ”. Пропоную учням написати казку, вірш, байку, акровірш на математичну тему. Ці твори діти з задоволенням читають один одному     Прийом „Математичний диктант ”. Такий вид роботи розвиває увагу, кмітливість, забезпечує ґрунтовне знання навчального матеріалу, активізує навчально-пізнавальну діяльність учнів.

Прийом „Творча  задача ” . Творчі задачі є відкритими, а тому мають багато розв’язків. Після їх розв’язання пропоную контрольну відповідь.

Корисними є й спеціальні задачі на дослідження, в який стосовно деяких математичних об’єктів потрібно відповісти на питання: «Чи існує?», «Чи можна?», «За яких умов?»    

     У своїй роботі, використовую також метод пізнавальної гри, оскільки вважаю, що елемент зацікавленості полегшує навчання.

     Гра в навчальному процесі створює мотивацію, близьку до природної, збуджує інтерес, підвищує рівень навчальної праці, розвиває комунікативні навички. Порівнюючи з іншими формами навчання, перевага гри полягає в тому, що вона досягає своєї мети непомітно для учасника.

     Для більш активної роботи школярів, для залучення пасивних учнів, я провожу математичні змагання,  уроки подорожі Урок-подорож найчастіше невіддільний від казкових героїв і за сюжетом нагадує казку. Подорожі здійснюються до вигаданих країн за вигаданими маршрутами.

 

     Для активізації пізнавально діяльності використовую самостійну роботу учнів. Самостійне виконання завдання – найнадійніший показник якості знань, умінь  і навичок учня. Організація самостійної роботи найважчий етап уроку. На  цьому етапі використовую підготовчі вправи, картки з диференційованими завданнями, картки – інструкції, роботу з підручником, продумую послідовність завдань, варіантність, їх коментування, наочність. Самостійна робота дозволяє формувати практичні і трудові уміння, навички самоосвіти. Розвиває пізнавальний інтерес, активність, мислення, волю. Спонукає до продуктивного мислення, застосування набутих знань і умінь, вияву ініціативи, змагання.

      Щоб зробити процес учіння ще більш ефективним, використовую метод стимулювання учіння – це метод при допомозі якого в учнів формуються певні стимули пізнання.

       Прийоми стимулювання :

1       стимулювання учнів до доповнення й аналізу відповідей товаришів;

2       стимулювання до рецензування – знаходження й відзначення позитивних моментів в попередньому висловлюванні, показ варіантів удосконалення у висловлюваннях товаришів;

3       підтримання прагнення учня пропонувати свій спосіб роботи, аналіз в процесі уроку різних способів, що пропонують діти, звертання уваги на найраціональніші, відзначення і підтримка оригінальних;

4       визнання права дитини на помилку: «прекрасна помилка», «невипадкова помилка», «помилка, що веде нас до істини», «дякую, твоя думка дає нам поживу для роздумів» тощо.

 

    Для активізації пізнавальної діяльності школярів велику роль відводжу позакласній роботі.     Позаурочна робота дозволяє створювати умови для формування й закріплення в учнів навиків дослідницької роботи, розвиває вміння розглянути проблему, знайти способи її розв’язання.     Великий інтерес і багато видумки проявляють учні при проведенні  математичних КВК, конкурсів..

    Також необхідна систематична робота з обдарованими дітьми, виявлення здібних та творчих учнів починаючи з середніх класів та подальший їх розвиток, а надалі матимемо учнів – «олімпійців». Мої учні є  активними учасниками Всеукраїнського конкурсу « Кенгуру ».

      Добрий результат дає впровадження на уроках комп’ютерних технологій. Демонстрація малюнків, фотографій, математичних завдань за допомогою комп’ютера розширює кругозір учнів, підносить математику на високий рівень.